Ти не зупинишся
на узбіччі
не остудиш радість
не захочеш бажань
ти не врятуєшся ні зараз
ні повік
ти не врятуєшся
ти не заспокоїшся
тебе не втішить світ
хоча б тихим закутком
ти не зімкнеш повіки
важкі як вирок
ти не залишишся без губ
ти не спатимеш без снів
ти не думатимеш без крові
ти не судитимеш без часу
але якщо
всупереч всьому
не зможеш уникнути цього
і остудиш радість
і захочеш бажань
і врятуєшся зараз
і заспокоїшся
і тебе втішить світ
хоча б тихим закутком
і зімкнеш повіки
важкі як вирок
і пересихатимуть губи
і спатимеш без снів
і думатимеш без крові
і судитимеш без часу
і ти зупинишся
на узбіччі
і ти врятуєшся
після цього
ти не залишишся зі мною.
Mario Benedetti NO TE SALVES
No te quedes inmóvil
al borde del camino
no congeles el júbilo
no quieras con desgana
no te salves ahora
ni nunca
no te salves
no te llenes de calma
no reserves del mundo
sólo un rincón tranquilo
no dejes caer los párpados
pesados como juicios
no te quedes sin labios
no te duermas sin sueño
no te pienses sin sangre
no te juzgues sin tiempo
pero si
pese a todo
no puedes evitarlo
y congelas el júbilo
y quieres con desgana
y te salvas ahora
y te llenas de calma
y reservas del mundo
sólo un rincón tranquilo
y dejas caer los párpados
pesados como juicios
y te secas sin labos
y te duermes sin sueño
y te piensas sin sangre
y te juzgas sin tiempo
y te quedas inmóvil
al borde del camino
y te salvas
entonces
no te quedes conmigo.
