...я не хочу жити в підручнику. Я не хочу залишитись там,
Ні словами, ні числами й почерком. Я не хочу віддати рядкам,
Своє сердце розп'яте загарбником. Як віддали усі, хто зник.
Я не хочу ввійти у історію, як останній промерзлий крик,
Із горлянки убитого в спину. А бо ж того, хто втратив життя,
У підвалі будинку, в полоні... Хто шукав поміж стін укриття,
Але так не знайшов його в сутінках. Я не хочу бути числом,
Яке потім дадуть у статистиці, щоб казати чужим язиком,
Як їм важко за нас та боляче. Щоб вони нам співали пісні,
Про блакитний та жовтий колір, про кайдани, що були тісні.
Про річки, які стали червоні. Про ворожі ракети в вікні,
Які знову і знову вдаряли, щоб спалити до тла кожен дім.
Я не хочу жити в підручнику. Я не хочу, щоб в ньому жили,
Мої близькі, знайомі та пращури. Хіба в світі замало біди?
Хіба в світі замало хворих? Хіба в світі замало страждань?
Так навіщо писати історію, коли й так забагато цих знань.
Забагато війни та крові. Забагато безногих дітей.
Забагато невиліковних. Забагато пустих смертей.
Забагато поранених зброєю. Забагато останніх сліз.
Забагато сиріт в будинках. Забагато в землі чорних гільз.
Забагато пожеж і повіні. Забагато працюючих бомб.
Забагато сердець зупиняє, загустівший, солоний тромб.
Забагато, багато для мене. Та шкода, що багато не всім.
Комусь мало проблем, мало втоми. І замало вночі жахів.
Хтось ще мріє ввійти у розділ, про війну двадцять других років,
Як могутній правитель чи воїн. Як месія, що зброю святив.
Я не знаю, навіщо всесвіт їх у світ взагалі привів.
Бо для мене усе це без сенсу. Бо немає таких рядків,
Що могли б пояснити для мене, чому хтось обезцінив життя.
Якщо хтось потрапить в історію, то нехай це буду не я.
Це в Верховну Раду , нехай почитають, сказано сильно.
Та кому ?
В них немаэ жахів, вони підраховують дохід від війни, вони народ зробили заложником воїх планів та статків.
Чорнильна відповів на коментар oreol, 20.08.2022 - 12:45
Він не для уряду. Він для Принаймні не для нашого. Він про те, що людське життя знецінюють. Пишуть про сто жертв і ці числа знецінюють людське горе. Бо числа це не живі люди. Числа не мають історії, болю, страждань. Я просто не хочу, щоб моє життя знецінювали.
oreol відповів на коментар Чорнильна, 20.08.2022 - 13:00
Прекрасно це розумію. А хто в нашій країні людське життя знецінив ? Якщо ви вважаєте, що я не вірно трактую, прочитайте мої вірші, я знаю, що таке втрата навіть однієї людини - це трагедія. І знаю, що таке історія, найвіть знаю для чого вона на НМТ. Історія це промивання мозгів, підготовка до служіння владі, тим хто її захопить, вона постійно змінюється, немає жодного оригіналу документу, ті , хто переміг все засекретили чи спалили, в різні роки по різному і під їх замовлення написано те, що внушають масам. На НМТ історія для виховання патріотизму, національої ворожнечі. А все було просто на всьому нашому континеті жив один народ і мова була одна, не було ні війн, ні границь. За вірш дякую, миру вам , не надійтесь, що владу вам хтось віддасть чи вас як людину оцінять, ми для них сміття. яке планували мирно утилізувати за сто років, та вирішили прискорити цей процес.
Душевно!
