Від серця я дякую вам, мої друзі,
За затишок в домі з дітьми,
Вони, наче квіти, в зеленому лузі,
Вдихаю я щастя грудьми.
Метелик стаю поміж ними, літаю
І з вами веселий, живий.
Я міцно з повагою вас обіймаю
За прихист у час непростий.
А далі життя із усим розбереться
І кожному буде своє,
І благо до всіх на землі повернеться,
Щоб діло побачить твоє…
Олександр Кармишев
10.11.2022
