Танцюючий з клинками в лісовій імлі,
Неначе тінь, неначе шепіт місяця,
Неначе страх, що заховався у пітьмі,
Неначе звір в якого очі світяться.
Швидкі всі рухи і легкі,
А випади стрімкі і зважені
У ворогів його серця крихкі,
А в нього серце й розум зладжені.
За рідну землю, за свою сім'ю...
За всіх знедолених і скривджених...
Співають близнюки-мечі политі кров'ю -
Всіх ворогів його - убитих і скалічених.
Танцюючий з клинками в лісовій імлі,
Та тільки вийде сонце і туман розвіється,
Немає його сліду на сирій землі,
Пісні вітрів довкола чуються...