Сонячні промені лащили траву, легенький вітерець коливав гілки дерев, а Катя, дівчина з русявим волоссям, заплітеним у коси, пасла чотири гуски на лузі. Її увага була повністю зосереджена на пернатих друзях, які щипали траву, гогочучи та перемовляючись між собою.
Раптом, з-за куща вийшов Іван, хлопець з яскравими очима та щирою посмішкою. Він вже давно помічав Катю на лузі і закохався в її щирість та красу. Сьогодні він вирішив зізнатися їй у своїх почуттях.
"Добрий день, Катя!" - вигукнув Іван, підходячи ближче.
Але Катя, немов не чуючи його слів, й далі стежила за гусьми, не звертаючи уваги на хлопця.
Іван не здався. Він намагався розговорити Катю, розповідав їй цікаві історії, смішні вірші, але дівчина й далі мовчки пасла своїх гусей.
Зневірившись, Іван вирішив просто бути поруч. Він тихо сидів на траві, милуючись Катею та її щирою турботою про гусей.
Сонце почало хилитися до заходу, фарбуючи небо в багряні та золоті кольори. Катя, покликавши гусей, погнала їх додому. Іван, немов зачарований, пішов за нею.
Вдома Катя подякувала гусям за пасовище, дала їм їжі та води, а потім, стомлено зітхнувши, лягла спати. Іван, не зважуючись порушити її спокій, тихенько сів на ґанок, готовий просидіти там всю ніч.
Наступного дня Катя знову з'явилась на лузі з чотирма гусьми. Іван, вже не приховуючи своїх почуттів, підійшов до неї. Цього разу він не став говорити, а просто випустив на луг свого найкрасивішого гусака.
Катя, глянувши на п'ятого гусака, здивовано вигукнула: "Ой, де ж ти взявся, пташеня? Чи не заблукав?"
Іван, щасливо посміхаючись, відповів: "Це не чужий гусак, Катя. Це - мій. І я б хотів, щоб він завжди був поруч з тобою, так само, як і я."
Катя, збентежена, але зворушена щирістю хлопця, мовчки дивилась на нього. Вона відчувала, що й сама небайдужа до Івана.
З того дня Іван став пасти гусей разом з Катею. Разом вони сміялися, співали пісні, ділились секретами. А п'ять гусей, немов розуміючи почуття своїх господарів, щипали траву поруч, час від часу гогочучи на знак схвалення.
Вечірнє сонце проводжало закоханих додому, обіцяючи їм нову зустріч на лузі, де народжується щира дружба та кохання.
ID:
1016806
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Оповідний
ВИД ТВОРУ: Байка
ТЕМАТИКА: Вірші поза рубриками
дата надходження: 04.07.2024 21:58:55
© дата внесення змiн: 04.07.2024 21:58:55
автор: artur gladysh
Написано автором з використанням штучного інтелекту
Вкажіть причину вашої скарги
|
