Всё, что за гранью смерти, я познал.
Всю мощь сверхчеловеческого действа,
весь морок неб и топь земного дна.
Как с этим жить, сим знанием подперши
снаружи, что внутри на тлен прогнило?
Свод склепа, плесень, тлен, труха,
опутало живого в мертвеца.
Уже вовек тебе доверивших сердца
не воскресить. Все — бледные личины.
Тот свет, в котором взрощена душа
померк, то плата за, Ересиа́рх,
познание исхода и причины.
Вот — твой убивец: руку подаёт,
с улыбкой мно́гая желает ле́та,
в другой сжимая рукоять ножа...
OSALx2o23-o5
by Luka Klikovac
*
Те, що було за смертю, я пізнав.
Всю силу таємничого діяння,
весь морок неб і твань землі движку.
І тяжко жити, цим знанням підперши
свою оселю, витрухлу на пустку.
Склепіння склепу, тліну тліну тлін
опав тебе, подужав і змертвив.
І вже тобі повік не відволодати
довірливого серця. Все — в подобах.
Світ, у котрому виросла душа,
зінакшав. Це твоя, Єресіярхе,
найтяжча плата і страшне знання.
Ось — твій убивця: руку подає,
всміхається, щасливих зичить років,
ховаючи зненависть, як ножа…
Стус Василь
https://youtu.be/2FTvsn3sRiw