відстань вимірюється подихами
для юного вітру який
під час обряду своєї ініціації
змушує сльозити око
першого стрічного
плач не насправжки плач
хай солоніє повітря
від крадених сліз —
може комусь невдовзі
запахне морем
смійся по-справжньому смійся —
тоді два сонця рожевіють на щоках:
на лівій яке тікає щоб повернутись
на правій яке повертається задля втечі
відстань вимірюється спогадами
пам’ятай забуваючи пам’ятай —
коли озираєшся востаннє
на кожну з цих оспалих земель
фантомно лишаєшся в них назавжди
з корінням вирваних поглядів
з вітром якого зробила дорослим
твоя сльоза
11.01.21