А кому разповіси про все?
Та чи варто те розповідати?
Рани гояться... час геть несе
Все, що душу могло розідрати...
Годі обертатися назад!
Та й себе жаліти уже досить..!
Треба встигнути чимало... У сто крат
Обдарує Муза і попросить:
"Ти ж мене, дивись, не підведи...
Я до тебе шлях такий долаю..."
... та які там рани... ти веди,
Горлице моя, до того краю,
До якого маю я дійти.
Ні, не жаль зітерти ноги й душу!
Покажи мені оті світи,
Через них поетом стати мушу...