|
прозова мініатюра
Життя – це твоя «казка»,
Яку намалюєш, така і буде.
У кожного вона своя,
Неповторна
І любити її треба – яка є.
Спочатку поривання – веселощі,
Політ в невизначеність,
Радість, що просто живеш в цьому світі…
Добре якщо він приймає тебе таким
І не викидає з сирої колії,
В якій ти ще в пошуку себе.
Спочатку ми не помічаємо, що час
Поволі починає квапити нас
З моральним вибором –
Визначитися, що добре, що погано.
Так, життя все вміщує,
Але це ще нічого не означає –
І те, що дорогу подужає той, хто йде –
Дорогу куди?
Часто це залишається на потім,
А поки, бредемо навмання…
А удача штука мінлива
І, не визначившись з метою,
Багато втрачаєш.
Це обов'язково позначиться потім,
Коли переграти вже не вийде.
Надбання одне,
Що ти отримуєш уроки,
Але можна пом'якшити їх проходження.
Поки молодий – попереду ціле віяло можливостей,
Хочеться встигнути і те й інше…
Не забувати б про душу.
Адже часто вона і залишається "сиротою" на потім.
Але ж дивишся, з нею,
Все і вибудовувалося б по-іншому.
Далекоглядніше, глибше, по серйозному.
Душа – є ланка, що зв'язує з Творцем,
Частина душі нашої там, у нього,
Як застава
Нашого вічного існування у Всесвіті.
Вражаюче гармонійно
Все організовано в будинку Отця.
Повернувшись, душа об'єднується,
Повертається пам'ять про твої втілення
На землі і не тільки,
Всі твої поневіряння вільного вибору,
Дарованого люблячим Творцем…
Це ж просто пісня:
Всі твої непрості дороги,
Накопичення мудрості,
Підвищення вібрацій –
Важливого елемента духовного життя.
Сходинки, сходинки, сходинки…
В'ячеслав Шикалович
23.03.2024 р.
ID:
1009240
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Поема
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 23.03.2024 11:21:50
© дата внесення змiн: 23.03.2024 11:21:50
автор: Променистий менестрель
Вкажіть причину вашої скарги
|
