Алі Крупа і 40 прокурорів
Алі Крупа була відома чарівниця,
Як добра фея із дитячого кіна,
І хоч давно за нею плакала в’язниця,
Ні разу не попалася вона.
Чарівне слово «МСЕК», було її закляттям,
Лунке, як постріл, сильне, як пурген,
Вона ним користалась із завзяттям,
За вісім-десять тисяч, без проблем.
І множились чудесні справи світом,
Всихали ноги, з’являлися у нирках камінці,
Здоровий, враз робився інвалідом,
Та не по справжньому, лише на папірці.
А хто хворів реально, не казково,
Пороги безнадійно оббивав,
Алі Крупа з такими не вела свою розмову,
Таких, магічний феномен не брав.
Помешкання медичної чаклунки,
Перетворилося в справжнісінький Сезам –
Стоять валютою набиті повні клунки,
Коштовних каменів зо кілька кілограм,
Годинники з металів благородних,
Прикраси купами виблискують в кутках,
Папери цінні з банків міжнародних,
І списки «зцілених» на зім’ятих листках,
А ще, всіляких документів грубі стоси,
Не нерухомості елітної права,
Таких багатств ніхто не бачив досі,
Хіба колись старий Алі Баба…
Але, як то ведеться в справжніх казках,
Не завжди буде Масляна коту,
Прознали злодії у благородних масках,
Про пріснопам’ятну цілительку оту.
Ніхто не міг здолати їх терору,
То була банда відчайдушних паливод,
По за очі, їх називали «прокурори»,
Бо мали свій, неперевершений дрес-код.
І почали бешкетники мутити воду,
Ну що поробиш, вже такий обрали фах,
За людські гроші, іменем народу,
Злодіям забезпечувати дах.
Алі Крупа не довго опиралась,
Давно шукала спільників сама,
І час від часу банді чаклувала,
На їх потреби, звісно, за дарма.
А з тих харцизів, призабувши сором,
Через одного кожен пенсію злапав,
Каліками зробилося штук сорок,
А може більше, хто їх рахував?
У всіх, як на підбір лиш друга група,
Хто туговухий, хто підсліпуватий,
Хто підірвав у теплім місці пупа,
Але усі спроможні працювати.
Усе йшло гладко, тихо і спокійно,
З часів прадавніх і аж до тепер,
Допоки не з’явились хлопці стильні,
Із банди на імення – ДБР.
Підслухали підступно і без спросу,
«Сезам, відкрийся!» - гасло для своїх,
І влізли своїм хитрим довгим носом,
В помешкання кудесниці Крупи.
А там, як у скарбниці Соломона!
Хіба цариці Савської нема,
То був джек-пот, лиш гідний чемпіона,
А от Крупі зазоріла тюрма!
Чарівне слово «МСЕК» позбулось сили,
Програвши не магічному «СІЗО»,
Підрізали чаклунці нашій крила,
Позбавивши свободи заразом.
Зчинився ґвалт, піднявся шум і гамір,
Її колегам всім насипали дубців,
А головний пахан геть видав намір,
Їх розігнати, як паршивих горобців.
Ганьбою МСЕК покрити і позором,
Щоб зник з історії навіки його слід,
А інвалідність призначать через «Przorro»,
Хто тендер виграв, той і інвалід.
Потуга наша гідна й нерушима,
З корупцією треба тільки так!..
Вернулись ДБРівці до Києва з грошима,
Поїхав за Крупою автозак.
Що буде з долею її, не зрозуміло,
Де ділись гроші, не відомо, теж,
А прокурорів просто відпустили,
Ну, хворі люди, що ти з них візьмеш?
ID:
1025465
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Гумористичний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Сатиричні вірші
дата надходження: 30.10.2024 15:45:33
© дата внесення змiн: 30.10.2024 15:45:33
автор: Костянтин Вишневський
Вкажіть причину вашої скарги
|
