- Я кохаю тебе,-
Знову тихо шепчу - не до речі.
У яких ти світах?
У якім віртуальнім житті?
Твого образу тінь...
Теплі руки лягають на плечі,
Спогад ласки в очах
І обійми прощально сумні.
- Я кохаю тебе... -
Промовляє розчахнуте серце,
Що зродилось, як цвіт,
І повірило сонячним снам.
Тільки "щастя"земне
Все гасило високий порив цей:
В плинній повені літ
Не судилось зустрітися нам.
СмУтна осінь життя
Вже кружляє над збуреним світом,
Оббиває мій цвіт
І туманне дощів'я несе,
Але дивна душа
не прощається з лагідним літом.
І шепочуть вуста:
- Я люблю, я кохаю тебе...
#Світлана_Імашева
