На ставку високий виріс
Із качалками рогіз.
Сіра чапля оселилась,
Ходить прямо і навскіс.
Та частіше дивна пташка
Причаїться на косі
І як статуя недвижно
На одній стоїть нозі.
У гнізді лелека гучно
Довгим дзьобом тріскотить
Ну, а чапля на болоті
На одній нозі стоїть.
Дехто каже: «Ногу гріє
притуливши до грудей.»
Інші, що так рибу вудить —
Легко в пастку та іде.
А можливо, в полюванні
Згрупувалась до стрибка,
У такий, їй звичний спосіб,
Чапля вправна та метка.
Розбалакала одну з них
Якось я у вдалий час:
«Розкажіть мені про звичку,
Що прийнятна серед вас»
«У змаганні ми постійно
Хто? — Дізнатися кортить,
З роду нашого терплячий
Нас усіх перестоїть?»
гарно 
! 
