|
ТИША
Я тишу зачиню на сім замків,
Цілющий спокій зберегти в ній мушу -
Ввійти сюди ніхто щоб не зумів,
Моє єднання з ранком не порушив.
Мовчання тиша, знаю, збереже,
Залишим візитерів в їх турботах.
Своїй я тиші сповіщу про те,
Що я почула у нічних висотах.
Про що нікому я не розкажу -
Ця таїнà народжена сльозами,
У тиші я секрет заворожу,
І не озвучу зайвими словами.
Це натяк, і нема для нього слів,
Як вітерець прозріння загадковий -
Що доторкнутись істини зумів,
Як сонця промінь, що не знає мови.
І тільки тиша зрозуміє це,
Знайдè в словах і чари, і спокуси,
Хай не пояснить все, та натякне,
І написати вірш мене примусить...
Мовчання я у роздумах прийму...
05-06. 12. 2024
© Тетяна Даніленко
ТИШИНА
Я тишину закрою на замок
И с чаем в ней расположусь уютно,
Чтобы никто войти сюда не смог
И нас не потревожил в это утро…
В молчаньи нам не надо никого,
Всех посетителей оставим в их заботах,
Я тишине поведаю про то,
Что нашептал неведомый мне кто-то,
О чём мне никому не рассказать –
То тайна за волшебными замками,
Лишь тишина поможет распознать,
Что не способна передать словами…
То – как намёк, в котором мало слов,
Как дуновенье лёгкое догадки,
Приподнятый над истиной покров,
Как зайчик солнечный
со мной играет в прятки…
И только тишина меня поймёт
И знаки препинания расставит,
Пусть всё не объяснит, но намекнёт
И вновь стихи писать меня заставит.
Я помолчу в раздумьях с тишиной…
21.09.2021
© Тетяна Даніленко
Свідоцтво про публікацію: №0046823220241206
© Тетяна Даніленко, 2024
Ілюстрація - картина Дениса Саражина
ID:
1030484
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 11.01.2025 16:16:29
© дата внесення змiн: 11.01.2025 16:16:29
автор: Тетяна Даніленко
Вкажіть причину вашої скарги
|
