Мій сум, моя печаль постійна.
До тебе знов звертаюсь. Ні.
Моя печаль не безнадійна.
Це вічна туга вечорів.
Мій світ, мій страх, моє бажання!
Мій милий спомин для душі.
Моя жага. Розчарування
Мене чека лише у ній.
Безмежний світ твоїх історій.
Кінець мого терпіння. Крах.
Ти тільки лиш, прошу, повторюй:
"Як я люблю тебе..." - в очах.
Твій невгамовний подих, котик,
Здіймає душу в висоту.
Твій ніжний-ніжний тихий дотик...
Із висоти я упаду
У твої пристрасні обійми.
Солодкі губи і гарячі
Ось-ось з грудей серденько виймуть.
Нехай. Воно так дико скаче.
Я не боюсь тебе вже майже.
І я уся твоя цілком,
Та ми нікому не розкажем,
Як щиро ми кохаєм вдвох.
Ти мій тепер і будеш завжди,
Як я тепер на вік твоя.
І я люблю тебе - це правда.
Не я кажу - душа моя.
Розмитий погляд в далечінь.
Вино п'янке все розчиняє.
Що буде далі? Поміж тим
Про це ми вже і не згадаєм.
Твій погляд пристрасний і милий
Мені говорить: "Все забудь".
Зірвав мої ти білі крила,
Та їх тепер не повернуть...
26 січня 2010 р.
