* * *
Фатальна зими поразка без снігу якась убога,
і навіть дощі як ласка, як милість самого Бога.
Почула весна благання, щоб лютий більш не знущався.
Запахло навкруг коханням, підсніжником, сонцем, щастям.
Нехай вітровій пустує, насипле ще й снігу жмені.
Хай! Березень вже простує, фільтрує землі легені.
Ясніє широкий простір, пускає в шпаринки світло.
Весна поспішає в гості, щоб все ожило й розквітло.
Покрикує радо птиця, хоч як її мучить втома.
У променях світ іскриться… Й мені не сидиться вдома.
04.03.2020
