***
Клітками зложений цей Світ
І ми -- всі до одного,
В них, увязнені --
Допоки живемо
І прагнемо щось досягти,
Чи доказати собі --
Через ці прути клітки
Завдаючи шкоди,
Чи вимолюючи прощення --
Впритул,
Де навалені купою,
Що падає в пропасть,
Тягнучи інших за собою
В надії
Та віри пристрасті --
До невідомості...
_____________________________
29.04.2025; Paris (Aurora) ========================
(!!!)
«Потрібно мужньо переносити все, що трапляється, бо те, що ми вважаємо випадковістю, насправді відбувається закономірно.
Чому ти радітимеш, про що плакати, — усе це було спочатку встановлено; і хоча життя окремих людей на перший погляд вражають різноманітністю, сенс їх зводиться до одного : ми опановуємо приречені на загибель речі, і самі теж приречені на загибель.
Так що ж ми обурюємося?
Що скаржимося?
На те ми і народжені...»
----------------
(Сенека)
Або простіше :::
"Треба мужньо переносити то, що ти не можеш змінити..."
------------------------------
Автор :::
Катинський Орест
(Katynskyy Orest)
=======================
