Змивають сум сталеві струни,
Хитаються від диму мої кораблі,
Червоним нафарбую губи,
Щоб якось виділятися в "толпі".
День утече від ночі,
Ти знову пропливеш під моїм небом,
Засліпиш світлофору очі.
Я думала: ти - янгол, а насправді - демон.
Кидаєш в прірву переможені думки,
Сумуєш із горнятком чаю.
Твої флюїди відімкнули замки
Мого малесенького раю.
Черпаєш щастя в нескінченності доріг,
І сум від тебе вітер відганя.
Коли ще раз прийдеш на мій поріг -
Візьми з собою біле кошеня.
