*****
Йди геть, гірка печаль, навік,
Щоб я в душі своїй повік
Тебе не мав, не відчував
Ні миті, де б я не бував
На світі цім, що б не робив,
Щоб лиш з тобою не тужив
Я важко-тяжко. Прагну жить
Із радістю я кожну мить.
Тож, радосте, прийди й печаль
З душі у неозору даль
Ти прожени враз без жалю.
Тебе благаю я, молю
І місце ти його займи.
Хай станемо одним вдвох ми,
Щоб я в тобі був, ти в мені,
В душі моєї глибині
Впродовж всього мого життя,
Хай і колись без вороття
Воно мине в неждану мить,
Коли за мною смерть примчить,
Та доти, радосте, я жить
З тобою прагну кожну мить
Свого життя, яке дано
Мені на світі цім давно,
Що я й не пам’ятаю вже
Годину ту. Не береже
В нас пам’ять все, що в світі цім
Із нами сталося. А втім
Це не важливо. Лиш би ми
Жили щасливими людьми.
Євген Ковальчук, 24. 03. 2021
