Отак стоїш поміж горами
І не під силу ні одна,
Прилипла до землі ногами
І дивишся на них сумна,
Одна гора - надто висока,
Друга гора - надто крута,
Між них кружляє в небі сокіл,
А в тебе крил чомусь нема.
Одна гора - то Україна
Друга гора - любов моя
А сокіл - думка сумом вита
Чому у мене крил нема?!