Шляхами літа біг розмай...
Скидали пух тополі ранні, -
Летів і падав він, як сніг,
Лоскочучи весну у травні.
Прощались зустрічі стежки...
Вони збивали пух, в мовчанні, -
Злетіла, вмить, з її руки,
Обручка, - дарена в коханні.
Обручка з дивних почуттів,
Із квіту ніжності та ліри, -
Сповита мріями зі снів,
З проміння щирої довіри.
Згубилася... а пух летів, -
Він не хотів їм дошкуляти,-
Кружляв, танок свій білий вів...
Кохання розірвались шати...