Нове життя - нові обриви,
Небо нове, але немає крил.
Ми вже давно все залишили
Й не оживе у серці пил.
Нам всеодно, що буде далі -
Між нами сотні тисяч миль,
Стосунки наші тоже сталі:
"Привіт" й "бувай!, без зайвих слів.
Вже не щебечуть соловї,
І сонце наше не лоскоче,
Та й ми давно вже не самі -
Серце для іншого тріпоче...
Але нічого не змінилось,
Залишилось все як було,
Тепер хо сонце закотилось -
Давно вже місяця на небі не було...
