Как будто чем-то острым по стеклу...
Когда-то было все совсем иначе
И мне казалось - я тебя люблю,
Но вот, теперь ты ничего не значишь.
Так хочется с тобой поговорить,
Но что-то отговаривает тут же.
Так тяжело с тобою рядом быть,
Когда ты мне совсем уже не нужен.
Когда в глазах погас неяркий свет,
Когда ухмылка заменяет фразу,
Когда все чаще отвечаешь "Нет"!
Так, может, рвать все эти чувства сразу?
Ты ничего не значишь для меня,
Как будто не было ни встреч ни расставаний,
Как будто не любила я тебя,
Как будто ничего не потеряла...
А що може в ньому каламутити?Хоча...так!Ви праві,каламутить,мозок від нього каламутить і почуття одразу ж оживають...ті почуття,що були...чи може досі є...не розібрав ще.Хай там як, а вірша я все ж у обране вкраду.
Лєха Суслик відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Чесно, не знаю...
а про крадіжку - будь ласка, в будь-який час
гарно. дуже написано
"Так, может, рвать все чувства сразу?" в цьому рядку мені здалося слова чи складу не стає.
"Так, может, рвать твои все чувства сразу?" чи якесь інше.
Лєха Суслик відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Можливо... вірш вже старенький... так, віднайшовся у купі старих нонатників, чимсь зацікавив мене...дай, думаю, хай люди скажуть чим він цікавий і чи цікавий взагалі.
Дякую, Юрко!
