Ранок постукав тонким вістрям дощу.
Я спантеличено вдивлявся засоловілими від сну очима.
Я озирався, прагнучи знайти винуватця мого передчасного пробудження.
Тук-тук.
Тук - тук – тук.
Тук – тук – тук – тук, – вистукував щойно вигадану мелодію дощ.
Я постукав йому у відповідь і задоволено посміхаючись повернувся в полон солодкого забуття. Там на мене вже чекали...
