Мішками... Є, ага... Мішками...
Це слово круте, його придумав Павлик.
Від нього не втечеш - він швидкий, мов равлик.
Тягне від грудей двадцятку з копійками,
а це мені повірте є уже мішками.
Мішками.
Мішками - це не мало.
Мішками - це багато.
Можете любого хлопа запитати.
Усі нормальні чєли скажуть як один:
"Мішками добрий пляцок в якому маргарин!"
Тому, що сленг Мішками придуманий зненацька.
У автора його смикалка дуже хвацька.
Смикалка, мож сказати, хвацька аж мішками.
Від шарму цього слова стеляться всі дами. Мішками.
Мішками - це слово не нове.
Мішками - воно давно вже є.
Мішками - у нього новий зміст.
Мішками - я репер-пофігіст.
"Мішками" - все село кричало.
Мішками - а місто підхопляло.
Мішками - і знову те саме.
Мішками - по колу все іде.
Мішками.(иии) Мішками.(иии)
Мішками.(ии-ии-тудуту-дии)
Павлик був хлопчиною зовсім не простим.
Володів характером дуже запальним.
Часто реготався із простих речей.
Грізно матюкався на своїх свиней.
Так, жив він у селі, мав там господарство.
Кури, гуси, дві свині, продвигав бджолярство.
А у полі мав город - два гектара ораних.
Запрягав у плуг своїх двох конячок вороних.
Посадив картоплі міхами і чекав він осені.
Та з'явились колорадські, ті жуки непрошені.
І почали жерти бульбу, листя обгризати.
Павлик з нервів взяв кавулю і пішов їх убивати.
Кров летіла в різні боки,
жуки вдалися на втьоки.
Але було надто пізно,
Павлик розібрався грізно.
З городу виніс він мішками,
те м'ясо що було жуками.
І хрест поставив із дощок.
Мовляв, колись тут жук подох.
Мішками!!!
Мішками - це слово не нове.
Мішками - воно давно вже є.
Мішками - у нього новий зміст.
Мішками - я репер-пофігіст.
"Мішками" - все село кричало.
Мішками - а місто підхопляло.
Мішками - і знову те саме.
Мішками - по колу все іде.
Мішками.(иии) Мішками.(иии)
Мішками.(ии-ии-тудуту-дии)
