Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Борода: Бровко і Мухтар - ВІРШ

logo
Борода: Бровко і Мухтар - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Бровко і Мухтар

Чому гризуться Бровко і Мухтар?
Що, може їх та кличуть не однако?
Чи то так кров взиває їх до чвар?
Але ж вони не вовки, а собаки!
Та й не чужії Бровко і Мухтар -
одної крові, може різно лають,
бо то колись при різниїх дворах
на службу найнялися за окраєць.
Їм б помиритись, пильнувати двір,
бо крадії стежки вже протоптали.
Крадуть усе, на що лиш впаде зір,
будують кам"яниці, як вокзали.
Від кам"яниць і сонця не видать,
прекрасний двір вже заростає цвіллю,
замість трави лежить бігбордів гать -
брехливі лозунги встелили все подвір"я.
Колись могли себе прогодувать,
могли змінити одіж по сезону,
хай не розкішну, та хоч грішну стать
могли бодай прикрити від циклонів.
Та крадії тоді вже завелись
й розкрали все, продали за границю,
а з виручки упевнено взялись
в центрі двора возводить кам"яниці.
Собак пересварили, як вовкІв,
мовляв, все так, бо кожен власну буду
лише прикрити хоче від дощів
й на цуценят якусь накинуть шубу.
А поруч двір розкішний процвіта,
там море сонця, їжі, одежини,
хоч не дармОвий той життя нектар.
але нектар, не гіркота полину.
І все, що треба - хвіртку відтворить,
та одному та справа не під силу.
бо там пружина. Морду би встромить, 
а другий лапами - і хвіртка би відкрилась!
Уже не раз то думали зробить
і оглядали двір той діловито,
та крадії цькують їх кожну мить.
щоби самим не втратити корита.
От знову шерсть у обидвох горбом,
з-під грізних брів палають люттю очі -
гризуться Бровко вперто з Мухтаром
і лаються від ранку і до ночі!
Чому ж гризуться Бровко і Мухтар?
Сусідній двір прислав вже добру вістку.
Постійний голод їх зове до чвар,
а з кам"яниці в двір Хтось кинув кістку.

Мораль така: Хоч голод і не пан -
поміг не той, хто в миску влив помиї,
а хто підкаже як ти маєш сам
прогодуватись гідно із сім"єю!

ID:  259543
Рубрика: Поезія, Байка
дата надходження: 14.05.2011 14:06:04
© дата внесення змiн: 18.05.2011 17:31:57
автор: Борода

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Это_я_Алечка
Прочитаний усіма відвідувачами (1208)
В тому числі авторами сайту (33) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 0
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Любов Іванова, 25.05.2011 - 20:39
Як глибоко 1 повчально!! 12 12 12
 
Галинка верхови, 17.05.2011 - 22:08
Скільки мудрості в цій байці,жаль тільки ,що такий цвіт України не з нами, а далеко за кордоном...Якщо б побільше таких поетів та патріотів були дома то може і не посміли б цькувати нас, як собак, один на одного... frown frown frown
 
cvbn, 16.05.2011 - 18:37
дякую Вам .хоч я iз Мухтаровой сторони.гризти треба не себе,а того хто нацьковуе! 12 12 12
 
Это_я_Алечка, 15.05.2011 - 09:33
12 Влучно, друже!
Ми забуваємо одне, що той хто розділяє, той і володарює.
Ти ж бачиш, що тут парадокс на парадоксі. Нащо було їхати до Львову святкувати День Перемоги? Війна, що розпочалася або закінчилася у Львові? Якого?! Парадокс?
Той, відповідати треба було парадоксально – понакривати на центральній площі столи… нехай собі… А як відмовились би (думаю, що навряд) самі б посвяткували.
Всіма гранями пройшлася війна по моїй родині, від геройства до…, але в той день ніхто нікуди не їхав, а накривали великій стіл під кущами бузку та старою грушею, відкривали ворота на всю і святкували разом з родиною та всіма, хто приходив «на вогник»… згадували, плакали, співали пісень про війну, сміялися ще плакали (а до того йшли до вічного полум’я, та на кладовище пом’янути загиблих у війні). Так було, допоки не вмер останній ветеран в родині, мені було тоді 16 років. Батьки так-сяк підтримували традиції, але, нажаль, то було «вже не те» і почуття «не ті», як були тоді, за життя дідів моїх.
Все минається – час витирає з пам’яті людини неприємні враження (така вже людська психофізіологія). Але є дехто, хто маніпулює фантомними враженнями, аби що?
Все має своє логічне з’ясування. Ось ти і написав «аби що?» сталися такі події на 9 травня (ну, то був показовий виступ, а так вони підкріплюються час від часу то тими, то іншими плітками та подіями). Прикро, що ведемось! Всі та з усіх боків… Певно, фантомні болі час від часу можна відновити, як по куксі пам’яті врізати з розгону. give_rose
 
Віталій Назарук, 15.05.2011 - 07:20
Мудра байка! 12 16 friends friends friends
 
МАЙДАН, 15.05.2011 - 00:28
При СССР як тiльки щезало продовольсво, зразу прилiтали тарiлки. friends Зараз часи iнщi вiдволiкають вiд проблем теж iншим. biggrin friends friends friends
 
Corvin, 14.05.2011 - 23:37
Ви найправдивіше відгукнулись на події у Львові. Бо люди пишуть всяку дурню, немов сліпі... На жаль все це - сумна правда...
 
Окрилена, 14.05.2011 - 23:06
Повчально 12 12 apple give_rose
 
12 Чудова байка. 12 give_rose
 
jaryj, 14.05.2011 - 16:25
Молодець! Гарна і повчальна байка friends friends friends
 
Ви праві на всі 100 відсотків. На превеликий жаль. friends
 
Борода відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
give_rose give_rose give_rose
 
fialka@, 14.05.2011 - 15:50
Влучно! Правдиво! "Та колись до них дійде" - це не до таких,потрібно пояснювати, бажано ось такими прикладами. Дуже багато українців не розуміють свого нинішнього становища і перетворюються на
"Бровків"
 
Борода відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
give_rose give_rose give_rose
 
левко і дурко friends friends friends
 
Борода відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
friends friends friends
 
12 нажаль це так frown give_rose give_rose give_rose
 
Борода відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
give_rose give_rose give_rose
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: