Застиглий віск, мов сльози у очах,
Неспитий біль із купку почуття.
І мед на нецілованих губах,
Всього тепла, неначе відбиття...
У виразі замріяних світів
Без тіні, гриму, фальші, ще вагань.
На зламі всіх чеснот і всіх гріхів
Зустрілись, щоб кохати Інь і Янь..