усі мої рядки
усі мої слова
усі мої недоречні мовчаники врешті-решт
проходять крізь мене
вони проростають на кінчиках пальців
вони там народжуються
дійсність тільки тепер і зараз
ось вона
відчуй цю вібрацію тіл
намацуй її пошепки
заплітай ці слова собі у волосся
роби ґудзи на пасмах трави
сінокоси і сосни
ще досі терпнуть в бажаннях
північних вітрів
де є початок початку
там ріки розпочинають дорогу до бездомних морів
ти кажеш що не розумієш моїх віршів
так?
сідай поряд
мовчи а я торкатимусь словами поверхні води
а чисте поле душі
під тілами пашітиме тиском
ти кажеш що я завжди пишу про одне і теж
любов
море
щирість і відвертість
а ще усілякі нісенітниці
про які уже було написано мною по сотні разів
але ти мовчи мов набрала у рота мене
ти така гарна зараз
благаю розпали у мені пожежу
нехай горить
