|
Розумно хіба проти вітру плювати?
Яким би маленьким не був вітерець,
Він здатний плюючим плювки повертати,
"Що сієш, те й жнеш", дав закон цей Творець.
З насіння латаття зростають латаття,
Задумався хто з нас ну, хоч би на мить:
Собі зберемо ми каміння прокляття,
Каміння проклять як кидаємо ми.
Латаття законам Творця не перечить,
Він одяг їм дав, що не снився й царю,
Від того, мабуть, жнемо злі собі речі,
Що серцю, як негідь, ритм Божий - "люблю"?
Що сіємо, те нам прийдеться пожати,
Невже нам не страшно когось проклинати?
***
ЛАТАТТЯ - біле або як його ще називають водяна лілія.
КОЛОТНЕЧА - безладний рух,
сильне хвилювання; неспокій, тривога.
НЕГІДЬ - що-небудь непридатне, непотрібне.
#####
В одной упряжке урожай и семя....
Кто сеет ветер, пожинает бурю,
Кто украдёт, тот станет жертвой вора,
И, кто предаст, тот кем-то предан будет,
Не глупость ли с Законом Бога спорить?
«Что сеем сами, то и жнём» - веками:
В одной упряжке урожай и семя,
Выходит, в души грех мы сеем сами,
Чтоб смертный урожай пожать чрез время?
Бывает так, что напрочь забываем,
Какое зло (юной) весной сажали,
И тяжко (старой) осенью вздыхаем
От своего «плохого» урожая.
И времени, и сил убитых жалко,
Смерть обнулит ведь труд души и тела...
Христос дал шанс нам - дел земных чтоб жатва
Была такой, ДУША чтоб наша пела!
Но чтоб любовь в душе плодоносила,
Ей нужно, чтоб Христос простил грех смертный,
Ведь Он ПРОСЯЩИМ лишь дарует СИЛУ,
Что плодоносит жизнью, а не смертью...
ID:
1038590
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Реалізм
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Вірші поза рубриками
дата надходження: 27.04.2025 10:13:27
© дата внесення змiн: 27.04.2025 11:49:28
автор: Ведомая любовью
Вкажіть причину вашої скарги
|
