СВІТ ЯВИВСЯ ВІД ПОКОРИ
Зайчик бігає по стелі,
Сонце всілось на трубі.
Простір томиться в пустелі,
Темінь ходе у журбі.
Перла граються в травиці,
Ніби срібла не хвата,
Барва тіні не боїться,
Зовсім інша в ній мета.
Світ явився від покори,
Словом співом на землі.
З часом виросли собори,
З духом віри на крилі.
За горою в далеч світу,
Зліт злітає, меж нема.
Різну сутність сонцем гріту,
Плине,рине скрізь зніма.
Частку, ціле час змінити,
Міцність витягнуть з кубла,
Думи квітом оповити,
Світ сприйняти для добра.