Я піду далі…Лиш для того щоб дізнатись,
Чому наступний крок приносить тільки біль?
Чому в минулому так хочеш ти зостатись?
Чому на смак твій подих мов ваніль..?
За крок до прірви дивишся лише донизу,
І ти стрибнеш, бо ладна вмерти через нього…
І тільки ти в його вогонь підкинеш хмизу,
Його життя врятуєш та…Ціною свого…
Та я не спинюсь і не втомлюся шукати,
Колючу квітку, що розквітне там де впала.
Вона не знатиме що значить покохати,
І трепетом листочків шелестітиме… «Прогорала»
Я зроблю все для того щоб тебе зцілити,
Щоб знову ці уста хотіли посміхатись…
І щоб зіниці пригадали як воно…Любити…
Я піду далі…Лиш для того щоб зостатись…
