UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Сергій Ранковий: **** Чи треба жінці ще любити? **** - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Якщо знаєте, що подорозі зліва провалля.Чи можете якось інакще сказти - "Не йди на ліво, там загибель". Так категорійно, але я не можу інакше. Я лишень вказую, а чи йти, чи ні - вибір за читачем. Дякую, Іване.  
Ірина Кохан, 24.04.2013 - 14:39
Друзяко,тут я з тобою трохи не погоджуюся...жінці потрібно любити! І не важливо скільки їй років,і як склалося в неї життя ...Бо жінка це і є Любов!!!Це,Сергійку,моя особиста думка,і можеш на неї не зважати.... А вірш взагалі гарний!!  
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Чому ти так кажеш.  Я завжди зважаю на чужі думки. Але це не значить, що я з ними погоджуюсь. Не хочу повторюватись. Прочитай будьласка відповідь яку я написав на коментар Олександра. Відповідь на твій коментар така сама. Щодо слів - Жінка це і є Любов. Погоджуюсь, але тільки у половині духовної любові, любові материнства. Що до любові тілесної, то жінка це половинка чоловіка з яким вона одружилася. Але якщо ти вважаєш інакше, то ніколи не звинувачуй чоловіка, якщо він почне тобі змінювати з кимось іншим. Бо ж інша жінка є любов! Дякую Іринка за щирість і за власну думку. 
Олександр Яворський, 24.04.2013 - 11:50
трішки категорично, як на мене. звісно у твоїх рядках є раціональне зерно. Але жінка без кохання, як квітка без води, - в'яне і гине... і якщо колись щось у жінки не вдалося, невже вона тепер повинна в'янути і гинути ...
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Друже ти так думаєш, бо порівнюєш жінку з квіткою. Але Бог чітко сказав, що жінка і чоловік, коли одружуються (а це завжди по волі Божій "Что Бог соединил, человек да не разрушает") стають одним чілим. Тож жінка після одруження вже не квітка, а половинка цілого. Відрубай свою руку і приліпи до іншого тіла, чи зможе ця рука і те тіло почуватися добре. І що буде з твоїм тілом. Чому ти вирішив, шо для нас краще завжди бути щасливим? Ось дай відповідь. Коли людина йде до Бога, коли у неї є купа грошей, багато жінок, коли у неї є влада і все що вона побажає. Чи коли вона бідна і не має на що купити хліба, коли вона хвора і не може вилікуватись, чи коли вона нещасна у цьому житті. Я впевнений, що ти скажеш - Друге. Отже для Бога краще, щоб ми були бідними, хворіли і були нещасними у цьому житті, бо тільки так ми йдемо до Нього, а значить до нашого спасіння. Те що Бог дає, нам потрібно. І ящо Бог дає нам хрест невдалого заміжжя, то треба його нести. Бо хто не буде нести свого хреста, не буде мати спасіння. (Це також є в біблії). Тож отака моя думка. А щодо категорійності. То ж не я категоричний, а Бог. Бо він сказав, що є гріхом, а що ні. Причому сказав категорійно! Дякую друже за спілкування.
Тетяна Луківська, 24.04.2013 - 11:36
Отож не треба більш любити- кохати, а як прийшла, то обминати??? А перша ж не вдалася, тоді ж і справжню пропустити???  
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вибір звичайно за вами. Чи я вам суддя. Я тільки хочу донести до вас своє бачення. Я грунтую його на своїй вірі у те, що Бог каже правду. Сподіваюсь ви читали Євангіліє. Дякую Вам, Тетяна, за чудовий вірш, який надихнув мене на коментар.
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це вже цікаво, Любавушка. То вас вже двоє?  Шуткую. Звісно я тебе розумію. Перша половинка погоджується з першою частинкою вірша, інша не погоджується з другою. Це тому, що ти думаєш, що можна і любити, і кохати (в сенці вірша). Але бачиш сонечко, у чому справа. Бог сказав, що таке кохання, то прилюбодіяння (гріх). Не дарма Бог шанує вдов, бо вони сберігають вірність. Гріх веде нас до загибилі (сподіваюсь з цим ти погоджуєшся двома половинками ). Так хочеться бути щасливим попри невдачу. Але, що поробиш. Наші бажання не завжди видуть нас на вірний шлях. Це як з крадіжкою. Ти бідний, але дуже шочеться стати багатшим хоч трішки. І ось підвертається нагода, щось вкрати. Дуже хочеться. Але це гріх. Сподіваюсь я добре пояснив твоїй другій половинці, у чому вона помиляється. Дякую, друзяко. 
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже вдячний вам за розуміння. Бо одне діло прочитати, а інше відчути, що такий путь вірний.  
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
