А знаєш ти як пахне рута-м'ята?
А як п'янить роси чарівний подих?
І чи відчується страшенна втрата -
Якщо ти не збагнеш цієї мови?
Ти бачиш,як колискою гойдає
Веселка семидзвонні переспіви?
Як мелодійно музика літає,
Даруючи знедоленним надію.
Ти чуєш,як співає вранці вітер?
Як огортає він дерев багряні коси,
Як він несе цю пісню диким світом,
А повернеться лиш настане осінь
Як соловей щебече,теж не чуєш?
І як трава запрошує на каву,
А що ж тоді ти у житті мудруєш?
Навіщо прагнеш пом\'янути славу.
Лиш вийди раз на простір серед ночі,
І припустись до долу як малятко.
Та призаплющ свої жорстокі очі,
Відчуй себе мов неземне дитятко.
Жар-птицю свою відпусти літати,
Хай світ побачить твоє справжнє его.
Чи можна ще чогось в житті бажати,
Якщо не знайдеш іскру світу Лего.
Послухай.Чуєш як співає?
Із недр землі твоя чарівна мова.
Вона ж тебе всі ці роки чекає,
Щоб ти не продавав батьківське слово.
Натомість ти шукаєш правди,
Не у своїй домівці,а в кріпацтві.
Та йдеш самий вже до чужої хати,
Щоби брататись не в своєму братстві.
Ти повернись до родичів коріння,
Не бійся замастить руки в болоті.
Бо лиш тоді відкриється прозріння!
Й не скоро вже тоді ступнеш у злото.
