На зламі поглядів, віків, століть,
Могутня постать велетня стоїть.
Кремезні плечі, сильний духом син.
Він підкорив найвищі із вершин.
Він показав, що значить справжня сила.
Він надзвичайний! Он, на спині крила!
Літає тихо між мрійливих снів,
Минулих, справжніх і майбутніх днів.
Слова не просто літери в складах,
Слова – прісна вода в морях!
Солона темрява вбиває душі.
І більшість з нас до цього вже байдужі.
Та є і ті, хто крізь туман брехні
На світло йде, що бачилось у сні.
Ведуть у світ правдивих сподівань
Слова, що ще живі від катувань.
Всі ці слова безсмертні, вони вічні,
Хоч сотні з них досить таки трагічні…
Але вони молитва молитов!
Постали з темряви, ввібрали в себе кров,
Тяжкі страждання, долі і провини…
Слова Шевченка – України сина!
Тарас Шевченко – вічно ти живи!
Серед води, вогнів, вітрів, трави!
Ми пронесемо пам'ять крізь віки!
Життя твоє – це золоті роки!
