2020 рік.
Дякувати Горбачову – розвалив Союз,
Дякувати Путіну – розвалив Росію,
В єдності Україна, Хазерай, Білорусь
Створили конфедерацію, Європа думає,
Відродилась україно-русинська Русь.
Чи найдеться хоча би країна одна,
Що не хоче розвалу й агресії кінця?
То ж, накінець скінчилась імперія зла
Й лежать в землі мощі її ідола,
Бо гноблених народів смоктала багатства
Й на праві сили зомбувалась сама
Та велич росіянам навіювала вона,
Мов самі великі, особлива раса.
А що створила по суті? Армія одна,
Грабіж, кров, страх, війна,
Свобода особистості зведена до нуля,
Цінності – огірок, барак, комуналка.
А людина де? Людина – дрібниця,
Баби народять, сила би була.
Та як бульки у морі – така її доля.
Китай на Уралі, в Курілах – Японія,
Алмази, нафта, газ і багатства
В корінних народів, бо їх земля
І майже всі вдоволені, ура, ура.
По Філотею, з спадком Візантії що робити,
Як «Третій Рим, а четвертому не бути»?
Треба жезл по праву болгарам віддати.
Абсурд.
Дурман мізкам – Малоросія, Великоросія,
Бо мала по суті – без окраїн держава,
А з окраїнами центр – великою буде.
Може Росія – центр і вона – Малоросія?
То України з українцями, їх мови немає.
А чим з білорусами не така ж ситуація?
Чи Бог для того дає життя?
Як Бог карає, то розуму лишає.
ID:
525884
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 25.09.2014 22:49:25
© дата внесення змiн: 25.09.2014 22:49:25
автор: Володимир Кондратик
Вкажіть причину вашої скарги
|
