Сталево-сіре дзеркало води
Покрито сірою габою
Кудлатих хмар. І навкруги
Такий дзеркально-сірий спокій,
Який порушить лиш політ
Стрімкої ластівки, що майже
Крилом торкається землі.
А очерети - насторожі:
Пильнують пристрасно-терпляче
Глибінь - лускатих риб притулок,
Себе сховати неспроможних.
А сивий дощ неквапно йде,
Тонкий смугасто-сірий покрив
З куделі сірих хмар пряде
На світ довірливо-тривожний.