Лубочна мила всім картина:
Женці із косами ідуть,
Птахи у вирій клином линуть,
Отару пастухи женуть.
Біля колодязя дівчина
Частує козака з відра,
Рясніє в кетягах калина,
За обрій сонце зазира.
Це ж наше кровне,це - коріння,
Глибинне,втілене митцем.
Вдивляюся до заніміння
У прапраправедне лице.