Застудою прийшла до мене осінь ця,
тривожним сном з липкою лихоманкою:
і я біжу через барвисті просіки,
де так любила бавитися змалку,
ловить метеликів із крильцями строкатими,
що забарилися перетворитись в лялечку,
квітками вишиту галявину, мов скатерку,
перекотитися...
І уві сні здригаюся
від пахощів, що всю мене наповнюють,
малюють із дитинства ілюстрації.
Шкода , що залишились тільки спогади.
Шкода , багато з них уже навіки втрачені.
Застудою прийшла до мене осінь ця
і ,крізь зажуру бабиного літа,
в життя моє теплом осіннім проситься
промінчик спогадів, аби мене зігріти...