Мовчи… Мовчи, не гомони…
Ми уже вдоста напрощались,
Вже вдоста снігу намели,
Лише не вдосталь накохались.
Мовчи… Мовчи, бо вже вітри
У вальсі осінь закружляли,
І в душах тіні ожили,
Оті – що вперто руйнували.
Мовчи... Мовчи, і лиш кохай
Вуста, і очі, і волосся,
Душі частиночку вбирай,
І далі мрій, щоб все збулося.
12.10.2014