02:45 ночі.
Ти б мав вже закрити
очі,
солодко спати в обіймах
могла б і я.
Ти не казав про шматочки
привидів і шнурочків,
там де повісив мрії
і висушив вщерть.
Можна було б сказати,
правди не вимагати,
але й не приховати
брехні.
Можна не вибирати?
Можна прийти, забрати
спогади і гарячий чай?
В часи ілюзій, дива
ти б почув молитву.
Витримати несила.
Втечеш.
Я ще не зрозуміла
в чому поезії сила,
а у цьому вірші
сенс.
Хочеться на-добраніч,
але доброго ранку
нашіптує
4.42
