Намалюю твій погляд
На чистому аркуші літа.
Розіллється тепло
Від яскраво-природних зіниць.
Я хотіла тебе
У метро чи в під’їзді зустріти,
А знайшла у багряному спалаху
Літніх зірниць.
Віднайду я твій подих
У теплому клекоті буднів.
Він розшарпає землю
Й зірвуся пелюсткою вниз.
Я хотіла, щоб ти
Бачив зорями наше майбутнє,
Ти ж відлунням печальним
у наше минуле дививсь.
Заховаю свій спогад
У терпкість густого туману.
Розітру тихий біль
На сухі порошинки століть.
Ти віддав наше літо
Осінньому смутку зарано.
Я не зможу тепер ні відчути тебе,
Ні зігріть.