Моє щастя, як калина
При дорозі в’ється,
Моя доля, як дівчина
Плаче і сміється.
Хто не їде рве калину
При дорозі, збоку,
Хто не йде вщипне дівчину
Гарну, чорнооку.
А я тую клиноньку
Посаджу під вікна,
А я тую дівчиноньку
Візьму та й за жінку.
Калиноньку під вікнами
Буду поливати,
Дружиноньку усе життя
Буду я, кохати.
Моє щастя, як калина
Під вікнами в’ється,
Моя доля, як дівчина
Не плаче – сміється.