Чи була в нього душа,
Чи була там дуля,-
Вмер Путло,щоб українцям,
Очі більш не муляв.
Полетіла "дуля" в небо,
В ад стояла черга,
Там сказали:"Є потреба,
Вам чекати довго."
Одлітало свій ліміт
Те чудне створіння,
Й дали візу на політ
В стані привідіння.
Приземлився у Кремль-бар,
Пиво замовляє,
І таке до офіціянтки
Слово промовляє:
"Извините,-я алкаш,
Память моя всуе,
Вы скажите,а Крым наш?"
У відповідь чує:
"Ну,звичайно,Крим є наш,
І Москва і Київ,
Від Сибіру та Алясок,
Аж до Коломиї"
Путло рушив відлітати,
Та й давай жінку питати:
"Сколько вам за пиво дать?"
"З вас дві ГРИВНІ сорок п"ять."
весело... якби н було б так сумно! 
