Ще не скрізь розтанули сніги,
І у затінках зима панує.
Вже весна, яку несуть шпаки,
Землю охолоджену хвилює.
Темний вечір на вікно приліг
І спросоння в хату заглядає.
Ніжно кішка тулиться до ніг,
І дитину матір сповиває.
Теплий спокій в кожному кутку,
Грає вогник перед образами.
І проляже доля на віку
Вишитими щастям рушниками.
