«…Ось як з нічого зробити поезію:
Уявіть, що нічого – це все…»
Олександр Букатюк
Я поняття не маю, про що написати вірша…
І з усіх найбілішим здається мені цей аркуш…
І за когось я кращий, і точно за когось гірший.
У одному лиш певен, що віршів своїх – я автор.
Строфи ці ні про що, а це значить – про все на світі.
Аби хто там і що казав, та слова – всесильні.
Значно більше їх, аніж барв і відтінків квітів;
І отрута і ліки – у нас; вони нами вільні…
Правлять світом слова, а не гроші, що теж є словом.
А миттєвості всі – лиш імпульси і коливання…
Із усіх наймогутніші звісно – слова любові,
Найсвітліше-чарівними з них є – слова кохання.
Беру в убране! 
