Поету наш низький уклін… Великому Кобзареві присвячено
Великому Кобзареві присвячено
Поету наш низький уклін…
Поет для нас залишив заповіт:
Як жити, як любити, як бажати!
Крилаті ці слова вже облетіли світ –
Їх навіть у вісні повторить і дитина, й мати.
Нас мудрості навчив Тарас великий:
Як бути гідним сином рідної землі?
Як не зробити крок останній хибний?
Як прославляти корені свої?
«Добром оновляться діла святі,
А супостати згинуть у безчесті!»
Ми пам’ятаємо його слова прості,
Які для нас – це гідний Кодекс честі!
Великий наш Кобзар для нас поет,
Людина, батько і борець за волю!
Для України – наш він оберег,
Що зичить нам щасливу вільну долю!
Митцю від рідної землі низький уклін:
Шлють люди, і Дніпро, і кручі…
Ми збережемо пам’ять як спомин,
І мріємо ми щастю подивитись в очі!
Хай неповторної поезії лунає дзвін –
Він долетить небесними стежками!
За неба край любов несе пташиний клин,
Ми ж насолоджуємось на землі віршами!
Герої наші дивляться з небес…
Промінням сонця, зіркою німою.
Можливо батьком в небі став для них поет,
Який благословляв іти до бою!
Прошу у Бога ласки й благодаті
Для нашої країни назавжди,
Прошу, щоб не страждала жодна мати,
Прошу, щоб в Україні не було війни!
03. 03. 2015 м. Львів автор Наталія Калиновська
Спасибі, що написали про Тараса! "Прошу, щоб в Україні не було війни!" - гарні слова, ми всі просимо миру, та Тарас, папевно, сказав би, треба брати вила, та й заходиться мир робить!
Наталі Калиновська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00