Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наташа Марос: СЛІВ НЕМАЄ… - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Любов Іванова, 09.04.2020 - 15:47
Ти розкраяла моє серце. Так проникли твої рядочки... не передати... ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ой, дякую щиро, Олечко, вибач, не помітила!!!... ![]() ![]() ![]() *ИРЕНА*, 14.05.2016 - 02:20
Дуже колоритно, образно, життєво. Кожен рядок чарує змістом і вдалими метафорами. Написано з душею. Дякую за насолоду. ![]() ![]() ![]() Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам, радію щиро візиту і коментарю!!! ![]() ![]() ![]() геометрія, 13.05.2016 - 23:48
Гарно, Наталочко! На жаль так часто у долі буває:недолюбили, недооцінили,недочули,недоробили,недоговорили, недописали... ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам щиро за візит, прочитання і розуміння... ![]() ![]() Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та, нічого... аби до душі... Дякую Вам щиро!!! ![]() ![]() ![]() Людмила Пономаренко, 13.05.2016 - 21:41
" О, любове моя - недописане слово,Ти давно у душі розломила кришталь..." Без слів, Наталю! ![]() ![]() ![]() ![]() Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ліночко!!! ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Евгений Познанский, 13.05.2016 - 17:46
![]() ![]() ![]() ![]() Как хорошо, что для таких прекрасных стихов слова у вас есть. Всегда! Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо Вам, очень признательна!!! ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам, мені приємно!!! ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Єлена Дорофієвська, 13.05.2016 - 17:19
Я тобі відверто скажу... я не дуже люблю вірші про розбите кохання... Ну не лягають вони мені на душу. Не те щоб я сама такого не переживала - просто... якийсь внутрішній супротив - триматися, не здаватися, залишатися сильною.Але... читаючи твій вірш, просто хочеться сісти поруч та відпустити емоції. Ти ніби заслонку якусь в мені зірвала... Душа відкликається ![]() ![]() Саме так і діє могутня сила поезії... ![]() ![]() ![]() Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
![]() ![]() ![]() Поговоримо ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() |
|
![]()
|