Актуальная тєма іміграциї і всіх тєх, хто счітає, шо заграніца мьод. Для всєх, хто згарєл с пєрвава дня. Всєм, хто прaєбав всє дєньгі за пєрву ночь. Всєм балгарскім пєрцам і ратундам пасвіщяєтса!
Море, пляж і сраки голі,
Шишка у трусах растьот.
Многа йода, многа солі,
Чайка шось с піска клюйот.
Многа піва, шашликоф,
Ктота зранку вже нажрался.
У кавота тут любофь,
Ктота проста заї6ався.
Ктота бйот тату на жопє,
Ктота бйот толька є6ло.
Ми стрємімся всє в Європу,
Тока нам щє далєко.
Mорє шепчєт - "Аставайся!".
"Брасай усєх і гоу са мной".
Но я вєрнусь в сваю страну,
Вєдь тока там і єсть пакой.
Автар пісал цей стіх с настальгієй і бальшой галавной болью после вчерашнєва. То, шо паслужила ідєєй для напісанія етава гєніальнава шедевра, астайотса тайной і у афіциантов в карманє. Автор висловліваєт агромную падяку таксісту Ангелу, каторий здьор з нього за праєзд, як за папу с мамай. Прадавщіце Желязе, какая так і нє дала здачю. Семьє владєльца паба Route 66, ведь тіпєрь ані сталі хоть і нє намнога, но багачє! Салам папалам!
