Як просто жити в спроектованій моделі,
Бездарно гаяти свій час,
Так зручно перекласти на усе і всіх відповідальність,
Робити власний вибір… Нажаль то – не про нас.
Так необтяжливо шукати хто в цім винен,
Кýпці тиранів в руки віддаєм своє життя,
Народжений царем – всього лиш раб і злидар,
Закований в кайдани органів чуття.
Ми самі сіємо абсурд,
І віримо всьому, що пхають в мізки,
Налип на тіло й душу ілюзорний бруд,
Заглянь у себе, невігластво в мить розлетиться в тріски.
Відкинь все зовнішнє і радість, і печаль,
Що зостається? Відчуваєш порожнечу?
Прислухайся, з зернятка променю злетить вуаль,
Спочатку це нагадує від світу втечу.
Зрости, плекай, розшир і охопи весь ареал,
Свої тіла, тіла близьких нехай заразять світлом інших,
Засяє кожен поодинці, згодом неба край,
В знання та розуміння світло розкладе на призму.
В тобі існує пам'ять Всесвіта початку,
І відповідь на запитання, хто ми є,
У найдрібніших атомах і кварках,
Ми створені із них, вони все бачили, для нас вони – чуже.
Нам сонце може розказати все,
Через удари крихітних фотонів,
Не чуємо, не хочемо прийняти в дар,
Знання, що відусіль і в надрах, і на небосклоні.
Слова – не крихти, навіть і не пил,
Вони – ніщо для розуміння,
Емоції і сприйняття, ось шлях до наших крил,
Чекатиму двохсоте покоління.
Найбільша істина – душа,
Заради неї той первинний задум,
Заради неї набуває сенсу ДНК,
Ми обдаровані найбільшим скарбом.
Почуй, нехай він нас веде,
До істинного права існування,
Призначенням, душі багатство хай зросте,
І враз забудем про нерівність і страждання.
Себе назвати можеш як завгодно,
В кайдани закуватися усі,
Померти з спраги, кажучи, що це – природно,
Вірним, в агонії, ти будеш до кінця воді.
Ідеями, наповнивши себе,
Звільнишся від обмежень,
Потреби з вдосконаленням душі,
Забудуться і без болючих зрушень.
Огидно й гірко…Ув’язнилися у слабкість,
Тому ж хто відшукає власний шлях,
Дістанеться нарешті гордість,
Ось, що – Свобода! Всім би так…
ID:
679085
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 20.07.2016 11:03:12
© дата внесення змiн: 20.07.2016 11:03:12
автор: Тетяна Гулевець
Вкажіть причину вашої скарги
|
