Чарівний вечір, дивне небо,
дарує нам з тобою час,
Ти знаєш мені більшого не треба,
аби лиш вогник в серці не погас
Ми тільки двоє в цілім світі,
в несамовитій тиші серед снів,
І ніжно пестять нас бузкові квіти,
і милий дотик поглядів та слів,
Горить багаття ,світить місяць
і мерехтить зірковий промінець,
Ми не залишим це щасливе місце,
лиш покладем поганим спогадам кінець,
Рука в руці,і ти мовчиш,
і я не хочу говорити,
Напевно серцем відчувати вчиш
воно нікого не зуміє одурити…
Чарівна ніч, прекрасні очі,
і загадковий тихий сміх,
Напевно я нічого більш не хочу
і непотрібно інших втіх…
Мені так добре і спокійно
і я скажу це, не змовчу!
Не застрахована надійно,
та все ж омріяно лечу…
А ти мовчиш мені на вушко
і обіймаєш що є сил,
І вже не холодно,а душно,
ми підіймаємось без крил…
Чарівний вечір, ніч і день,
коли ти поруч моє щастя,
Будь щирим я прошу лишень,
тоді усе пройти разом нам вдасться…