Я сьогодні збентежена знову
І натягнута, мов тятива.
Спрагло вірую кожному слову,
А слова, а слова, а слова...
А слова , як маленькі дівчатка,
Щебетали, сплітали вінки...
Починати не будем спочатку,
Ми списали свої сторінки.
Тут закінчиться наша розмова
І помруть незачаті слова.
Від одного-єдиного слова
Розірвалась моя тятива.